Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почестка

Почестка, -ки, ж. 1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Н. Вол. у. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Г. Барв. 205. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини. Г. Барв. 423. 2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕСТКА"
Баденя, -ні, ж. = бакай. Вх. Зн. Лем. 389.
Березінь, -зня, м. = березіль. Гн. ІІ. 211.
Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок. Kolb. І. 49.
Відміл, -лу, м. Отмель. Радом. у.
Горяни́ця, -ці, ж. На гіроньки по ягідоньки, на горяниці по полониці, у долану по калину. Мил. 161.
Зві́тріти, -рію, -єш, гл. Вывѣтриться. Коли сіль звітріє, то чим приправити? Єв. Л. XIV. 34.
Нахожий, -а, -е. Пришлый; пришедшій въ гости. Молодички нахожі його... вітають. МВ. (О. 1862. І. 84).
Позаплішувати 2, -шую, -єш, гл. То же, что и заплішити, но во множествѣ.
Порада, -ди, ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Мет. 366. Час приходить умірати, нікому поради дати. Макс. (1849). 78. Ум. порадонька, порадочка. Я до вас на порадоньку йду. Мил. 184.
Потратити Cм. потрачати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧЕСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.