Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почестка

Почестка, -ки, ж. 1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Н. Вол. у. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Г. Барв. 205. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини. Г. Барв. 423. 2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕСТКА"
Бездолець, -льця, м. Несчастный человѣкъ. Желех.
Браття, тя, с. соб. Братья. К. Псал. 77. Браття любе, браття миле! АД. І. 114.
Гнилиця, -ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ном. № 12217. Ум. ниличка.
Дошепта́ти Cм. дошіптувати.
Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Лакомина, -ни, ж. Лакомство, лакомый кусочекъ. Там лакомини разні їли, буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.
Перемочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перемочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Промокать, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне. Зміев. у.
Стик, -ка, м. = істик. Гол. Н. 562.
Фарбаня, -ні, ж. 1) = фарбаниця. Желех. 2) Юбка шерстяная бѣлая или черная. Вх. Лем. 4 77.
Чемерівка, -ки, ж. Настойка на чемериці. Будем пити мед-горівку, а потому чемерівку. Чуб. V. 715.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧЕСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.