Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почикрижити

Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИКРИЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИКРИЖИТИ"
Брослива, -ви, ж. Персикъ. Шух. І. 109.
Дебе́лість, -лости, ж. Дебелость, плотность, толстота.
Замогти́ Cм. замогати.
Золотець, -тця́, м. Червонецъ. То ж не піп купував і не дяк торгував, а чернець-молодець та за свій золотець. Грин. III. 552.
Нала́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. нала́патися, -паюся, -єшся, гл. Нащупываться, нащупаться.
Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече. Єв. Мр. X. 23.
Прихижкуватий, -а, -е. = пригижкуватий? Хоч би де́ знеслась инша прихижкувата курка, — він те яєчко знайде й принесе.
Хощик, -ка, м. Кустъ? Ой бо мене змиє дрібненький дощик, а розчеше терновий хощик. Чуб. V. 1001.
Чикало, -ла, с. = чапавка. Вх. Пч. II. 23.
Шкіряний, -а, -е. = шкуратяний. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧИКРИЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.