Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцят

Поцят, -ти, ж. Что либо особенно красивое. Яка поцят яліця! Вх. Лем. 455.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦЯТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦЯТ"
Гону́к, -ка, м. = Онук. Грин. ІІІ. 530.
За́ворітниця, -ці, ж. см. розлоги. Шух. І. 86.
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Клешня, -ні, ж. = клішня.
Кухняний, -а, -е. Кухонный. Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі.
Обцірклювати, -люю, -єш, гл. Обвести кругъ.
Подена, -ни, ж. Возвышеніе изъ камня, покрытое толстымъ слоемъ вѣтвей и соломы и служащее основаніемъ для стога. Шух. I. 166, 170.
Росприндитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Раскапризничаться. 2) Разважничаться. Задравши ніс, росприндившись ходили. Греб. 366. Росприндився і росхрабрився, і на троянців полетів. Котл. Ен. VI. 71.
Сільце, -ця́, с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Шевч. Cм. сіло.
Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦЯТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.