Голос, -су, м. 1) Голосъ. Козацьким голосом гукає. Почула Леся Кирила Тура голос. на такий голос. Такимъ голосомъ. Питає його на такий саме голос, як у дочки. У голос. Громко. Ой прийшли до Дунаю та у голос гукнули. Плаче-плаче, а далі й заридає у голос. Іван у голос тужить. у голос ударились. Заплакали громко. Иногда въ томъ же значеніи совсѣмъ безъ глагола. Батько і мати бачуть лихо, та в голос. Справді робиться страшно. Деякі вже й у голос. не своїм голосом. Громко, испуганно, неестественно. Кричить не своїм голосом. у свиний голос. Несвоевременно; чаще всего: очень поздно. подати голос. Отозваться. Марина перша було подає голос. в один голос. Одинаково. Чи можна ж, щоб стільки людей брехало та все в один голос? на голос. Громко. Брат читає коло стола на голос. Ум. голосок, голосочок, голосонько. Кого я люблю — по голосоньку пізнаю.
Дри́ґез, -зу, м. Изгарь табачная, остающаяся въ трубкѣ и которую потомъ кладуть себѣ за нижнюю губу.
Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій.
Нахмарити гл. безл. Покрыться (тучами), заволочь (тучами). Нехай лишень виясниться, бач, як нахмарило.
Оперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить. Щось видно ломакою оперіщило.
Орешт, -ту, м. = арешт 1.
Плідливий, -а, -е. Плодовитый. Жиди плідливі.
Позацвітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Зацвѣсть (во множествѣ). Сади позацвітають. 2) Заплѣсневѣть (во множествѣ). У його меди позацвітали.
Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Уходжати, -джаю, -єш, ухожати, -жаю, -єш, ухождати, -даю, -єш, гл. = уходити. Тоді дуки сребраники у кабак ухождали.
