Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцвіркати

Поцвіркати, -каю, -єш, гл. = поцвірчати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВІРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВІРКАТИ"
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. К. ЧР. 12. Городова старшина. Мет. 413.
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.
Охмайрин, -на, м. = розмайрин? Не неси мя через млин, бо там смердить охмайрин. Гол. І. 211.
Підвладний, -а, -е. Подвластный. Харьк. у.
Покріплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. покріпитися, -плю́ся, -пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Покрепився, як собака мухою. Ном. № 4763.
Примкнути, -ну, -неш, гл. Притворить.
Різець, -зця, м. 1) Иглообразный стальной рѣзецъ, которымъ вырѣзываютъ матрицу для набойки холста. Вас. 192. 2) Стамеска — у колесниковъ, оконниковъ, токарей и пр. Вас. 147, 149. Шух. I. 306. 3) У ложечниковъ: ножъ съ кривымъ лезвіемъ, посредствомъ котораго вырѣзываютъ углубленіе ложки; лезвіе называется — лижна, рукоять — колодка. Шух. І. 247. 2) Рѣзецъ, инструментъ для подрѣзки сотовъ. Черк. у.
Спімнути, -ну, -неш, гл. = спом'янути. Бога не спімнув. Шух. І. 215.
Тестюра, -ри, м. Грубо-ласкат.: тесть. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦВІРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.