Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли.
2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть.
Глупий, -а, -е. 1) Глупый. Молодий жовняре, глупий розум маєш. 2) глупа ніч, північ. Глубокая ночь. Коли це глупої ночі прилітає сокіл. У глупу ніч виліз мертвець із гроба.
Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают.
Забажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Захотѣть, пожелать. Забажав неначе перед смертю. Заморського зілля забажала.
Кряк, -ка, м.
1) = крак.
2) Порода водной птицы. Полети ж ти, галко, де мій рідний батько, полети ж ти, кряче, де матюнка плаче. Ум. крячок. Летить крячок на той бочок, да й сів на тичині.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta.
Ольшина, -ни, ж. = вільшина. Дівчина з ольшини виходить.
Почерничити, -чу, -чиш, гл. Побыть монахиней.
Скорозріст, -росту, м. Раст. Galanthus nivalis.
Увишки нар. Въ вышину. Cм. заввишки. Як земля вширшки, до неба ввишки.
