Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почесть

Почесть, -ти, ж. Чествованіе. Наш Миколай чесний, взявся до почести, кивнув, моргнув на Параску, щоб подала меду пляшку. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕСТЬ"
Бештання, -ня, с. Брань, нагоняй.
Запро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. Мет. 89. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся. Чуб. V. 678.
Зате́пліти, -лію, -єш, гл. 1) Потеплѣть. 2) безл. Стать теплѣе (о погодѣ).
Лементі́ти, -чу, -тиш, гл. Кричать, громко говорить. Жінки лементіли біля корчми, аби дав жид без грошей горілки. Камен. у.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ). Н. Вол. у.
Непогодний, -а, -е. Ненастный.
Обпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обпити, обіп'ю, -єш, гл. Опивать, опить. Чи може його обпили, або об'їли?
Поріддя, -дя, с. Родъ, порода, поколѣніе. Чу у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають. Лебед. у.
Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий. Стор. МПр. 102.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧЕСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.