Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похухати

Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХУХАТИ"
Двоя́к, -ка́, м. Два гроша. Кіев. и Волын. г.
Злоги, -гів, м. мн. 1) Роды. Балт. у. 2) сидіти на зло́гах. Сидѣть подпершись локтями. Черк. у.
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти. Гацц. Аб. 65.
Йойкотня, -ні́, ж. Крики йой! А попід горою в корчах крик, галас, йойкотня: тут полювання якийсь пан справляв. Св. Л. 95.
Притоптати Cм. притоптувати.
Прищитися, -щуся, -щишся, гл. 1) Покрыться прыщами. Не поштрикала коржів, а вони й поприщились. Харьк. 2) Харахориться. Та якого гаспида прищишся? Ном. № 3543.
Проріз, -зу, м. 1) Прорѣзъ. Желех. 2) Дыра во льду. Шух. І. 81.
Стожарня, -ні, ж. = стожалля. Отам усе стожарні були, — панське сіно стояло. Зміев. у.
Стрибкий, -а, -е. Любящій скакать, прыгать. Стрибкий, як живчик. Ном. № 8470.
Чортиха, -хи, ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини. Чуб. II. 361.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.