В'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Уроки.... печінку в'ялили. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила.
Гу́лі IІ Употребляется какъ глаголъ: гулять. Не плач, дитинко, гулі підемо. Що на нашій та гулиці. все гулі та гулі. Употребляется какъ существительное: гулянье, бездѣйствіе. Гулі не одного в лапті обули.
Джиле́! меж. Крикъ на собакъ въ Черноморіи.
Доку́рювання, -ня, с. Докуриваніе.
Наздогна́ти Cм. наздоганяти.
Поганшати, -шаю, -єш, гл. Дурнѣть.
Почверткувати, -ку́ю, -єш, гл. = почаркувати.
Телятник, -ка, м.
1) Пастухъ, пасущій телятъ.
2) Хлѣвъ для телятъ. Ум. телятничок.
Укукобити, -блю, -биш, гл. = окукобити. Хата виведена була по вікна, а то я її до пуття укукобила й доповчила.
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів.
