Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похухати

Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХУХАТИ"
Грі́мнути Cм. Грімати.
Кукілець, -льця́, ж. Ум. отъ кукіль.
Ло́мок, -мку, м. Одна изъ двухъ подставокъ въ ткацкомъ станкѣ, на которомъ лежитъ штак. Cм. верстат. Конст. у.
Оголони, -нів, м. мн. У лошадей на деснахъ пузыри, опухоли. Вх. Зн. 43.  
Пасічити, -чу, -чиш, гл. Чистить, приготовлять новину подъ посѣвъ. Угор.
Скусник, -ка, м. Скусывающій, откусывающій. Ум. скусничок. Налетів же крячок та й іскусничок, іскусив же він усі яблучка. Грин. III. 142.
Удивитися Cм. удивлятися.
Улошний, -а, -е. Уличный. Хто його знає, — чи то його прізвище зроду таке, чи улошне. Г. Барв. 516.
Уплести, -ся. Cм. уплітати, -ся.
Чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа. К. ЦН. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.