Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похухати

Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХУХАТИ"
Базічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ базя. 2) = багнітка. Вх. Уг. 226.
Гав! I меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. І. 9.
Го́мін, -мону, м. Говоръ, крикъ, шумъ. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті. К. ЧР. 135. Ну, хлопці, в дорогу! та чуєте — без гомону. Шевч. 177.
Засмія́тися, -мію́ся, -є́шся, гл. Засмѣяться. Як погляне, засміється, душа замірає. Чуб. V. 25.
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Моли́твини, -вин, ж. мн. Обрядъ чтенія очистительной молитвы надъ новорожденнымъ и нареченія ему имени. Камен. у.
Прищитувати, -тую, -єш, сов. в. прищитати, -таю, -єш, гл. Присчитывать, присчитать. На сто рублів навіряє, а на двісті прищитає. Чуб. V. 1034.
Проповідь, -ді, ж. Проповѣдь. К. Гр. Кв. 34.
Сінянки, -нок, ж. мн. Рѣшетки, употребляемыя при перевозкѣ сѣна. Вх. Зн. 67. Желех.
Теніти, -ню, -ниш, гл. Дрожать? Сотрясаться? Світ разить, земля тенить. Чуб. III. 348.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.