Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцвіріньчати

Поцвіріньчати, -чу, -чиш, гл. = поцвірінькати.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВІРІНЬЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВІРІНЬЧАТИ"
Богарадити, -джу, -диш, гл. Помогать матеріально, благодѣтельствовать. Я ціх людей ніколи не богарадив. Екат. г.
Вірутно нар. Вѣроятно. Желех.
Джорело, -ла, с. и пр. = Джерело и пр.
Джу́ронька, -ки, м. Ум. отъ джура.
Замарму́зити, -жу, -зиш, гл. Запачкать.
Запа́сти 2, -ся. Cм. западати, -ся.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле. Чуб. І. 262.
Му́ченик, -ка, м. Мученикъ. Щоб роскрились високі могили перед вашими очима, щоб ви роспитали мучеників: кого, коли й за що роспинали. Шевч. 216.
Поведенція, -ції, ж. Обычай, обыкновеніе. Греб. 408. Така вже в нас поведенція старосвітська. — Усе про те тільки й думає, щоб заробити копійку; така вже їх московська поведенція: Кв.
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦВІРІНЬЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.