Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Гудюча розмова.
Дя́дюшка, -ки, м. = дядько. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі то стріне собаку та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?»
Кашоварський, -а, -е. Принадлежащій кашевару.
Напра́сник, -ка, м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику.
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне.
2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла.
Потужний, -а, -е. Могучій, мощный, сильный. Поскидав потужних з престолів. Потужна вода йшла. Учора раб, сьогодні царь потужний.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю.
Примітати, -та́ю, -єш, сов. в. примести, -мету, -те́ш, гл.
1) Приметать, примести, подмести (соръ) къ какому либо мѣсту. Примела сміття до порога та й покинула, а винести?
2) Наметать, намести на что либо сверху. Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть. Да й примітало сніжком білесеньким.
Проплигати, -га́ю, -єш, гл. Проскакать, пропрыгать.
Родимий, -а, -е. 1) Врожденный, природный. Гірша відьма вчена, ніж родима. Що б, пане, ваші оці очі (окуляри) Бог на світі подержав, а родимі щоб повилазили. 2) Свой, родившійся гдѣ, уроженецъ. Я тут чоловік родимий. Він наш чоловік родимий. 3) Родимый, родной. Їхав милий край Дунаю та до родимого краю.
