Анталю́з, -за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Cм. інклю́з.
Замири́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2) — кого́. Помирить. Замирив він іх.
Крот, кроть, нескл. Кратъ, разъ (только въ бранныхъ выраженіяхъ). Сто сот крот його ма. Не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Прийшли жиди воли брати, а я стала не давати, кроть сот вашу ми.
Набача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. набачити, -чу, -чиш, гл. Примѣчать, примѣтить, замѣтить. Пішли салдати колядувать та й набачили, шо у сінях під стріхою сало висить. Хома ходив, витріщав баньки, ніяк не набачить шкапи.
На́дголодь нар. Впроголодь. Усе, бувало старий їсть небагато, надголодь, щоб ще їсти хотілось.
Незрахований, -а, -е. Неисчислимый, несчетный. Скарб великий, незрахований.
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня.
Притомляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притоми́ти, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить. Ой узяли вражі ляхи джуру притомляти.
Стелитися, -люся, -лешся, гл. Стлаться, разстилаться. Зелененький барвіночку, стелися низенько.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу.
