почин
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Дайте нам на почин.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Том 3, ст. 392.