Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклоччити

Поклоччити, -чу, -чиш, гл.прядіво. Порвать коноплю при мятьѣ и обратить ее въ паклю. Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛОЧЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛОЧЧИТИ"
Відкрутити, -ся. Cм. відкручувати, -ся.
Ворог, -га, м. Врагъ. В щасті не без ворога. Ном. № 1714. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. Ум. ворі(о)женько.
Гори́ще, -ща, с. Чердакъ. На хату закинь, на горище. Рудч. Ск. II. 124.
Ґарна́ґа, -ґи, ж. = Кривуляка. Нѣжин. у.
Ґелева́ч, -ча, м. Брюханъ. Угор.
Мерви́стий, -а, -е. Измятый, помятый. Мервиста солома.
Обжера, -ри, об. = обжира.
Ослоник, -ка, Ум. отъ ослін.
Уторицею нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею. Харьк.
Шляхетніти, -ні́ю, -єш, гл. Облагораживаться. Левиц. Пов. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛОЧЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.