Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покивати

Покивати, -ва́ю, -єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила. Шевч. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИВАТИ"
Байдрак, -ка, м. = будяк. Carduus. Вх. Пч. II. 30.
Повідходити, -димо, -дите, гл. Отойти (во множествѣ).
Пообчикрижувати, -жую, -єш, гл. Обрѣзать, обкарнать (во множествѣ).
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Сеймовий, -а, -е. Относящійся къ сейму.
Солодич, -ча, м. Солодковый корень. Угор.
Упокорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. упоко́ритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться, изъявить покорность. Твій панотець впокоривсь перед нами. К. ЦН. 175.
Фриґа, -ґи, ж. Дерево, длиной въ семь саж. Вх. Зн. 75.
Ціцати, -цаю, -єш, гл. = ссати. Вх. Уг. 274.  
Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини. МУЕ. III. 15. 2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60. МУЕ. ІІІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.