Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покірно

Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІРНО"
Альто́вий, -а, -е. Альтовый. Її альтовий дзвінкий голос. Левиц. Пов. 218.
Долупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Дошелушиться.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Ласощохлист, -та, м. Сластолюбець. Ласощохлисти похожали, всі фертики і паничі. Котл. Ен. III. 54.
Лошиня́, -ня́ти, с. = лоша. Н. Вол. у.
Невідомий, -а, -е. Неизвѣстный.
Орган, -ну, м. Органъ. Чуб. I. 179; П. 43.
Полиняти, -ня́ю, -єш, гл. Полинять, поблекнуть. Полиняла стрічка, брови полиняють. Шевч. 12.
Пообуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ).  
Халасувати, -сую, -єш, гл. 1) = халасати. Желех. 2) Лакомиться. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКІРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.