Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покірно

Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІРНО"
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
Зібга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Скомкаться. 2) Согнуться, свернуться.
Зменшити, -ся. Cм. зменшувати, -ся.
Ковдовбина, -ни, ж. = колодовбина. Левч.
Неборейко, -ка, Ум. отъ небір.
Поштовхувати, -хую, -єш, гл. Поталкивать. Я дурня свого в спину поштовхую. Г. Барв. 307.
Розгризати, -за́ю, -єш, сов. в. розгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу. Ном. № 4937.
Сухендувати, -ду́ю, -єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати. Фр. Пр. 82.
Цереґлювати, -люю, -єш, гл. Выбирать, мѣнять. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКІРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.