Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покірно

Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІРНО"
Беземстний, -а, -е. Не мстящій, не мстительный. Славим Бога беземстного, що народився для нас многих. Чуб. ІІІ. 374.
Ґузва, -ви, м. = Ґуля. Вх. Лем. 408.
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Кохання, -ня, с. 1) Любовь, любовная страсть. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Минулося моє кохання, моє женихання. Левиц. І. 2) Любимый предметъ; возлюбленный или возлюбленная. Кохання моє! така в мене думка, що я тобі світ зав'язав. МВ. 3) Воспитаніе, взлелѣиваніе, возрощеніе (дѣтей, животныхъ, растеній). Вони більш куповані, ніж із свого кохання. Кіев. Ум. коханнячко. Ой жаль мені коханнячка, дівочого гуляннячка. Мет. Спасибі тобі та, мій батечку, за твоє коханнячко. Чуб. V. 485. То ж тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді, та людям — не собі. Чуб. III. 392.
Лапнути, -ся. Cм. лапати, -ся.
Мордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Мучить, истязать, пытать. Ляхи його мордували, щоб пристав на унію: жар за халяви сипали і на колесо тягли. ЗОЮР. І. 26
Розвлать подерниця, — -ти — -ці, ж. Раст. Aira caespitosa. Шух. І. 20.
Сточки, -чок, ж. мн. Слитые вмѣстѣ остатки. Пила сточки. МУЕ. III. 150.
Халаштати, -таю, -єш, гл. Оскоплять, кастрировать.
Хутрина, -ни, ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКІРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.