Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна.
Кабиця, -ці, ж.
1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Горить огонь тихенько на кабиці.
2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь.
Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину.
Обмуровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обмуруватися, -ру́юся, -єшся, гл. Ограждаться, оградиться каменной стѣной.
Побояринувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть шаферомъ на свадьбѣ.
Повладати, -да́ю, -єш, гл. Повладѣть нѣсколько времени. Молодий пан не довго повладав батьківщиною: усю землю попродав та й повіявся кудись гроші переводити.
Порозвалювати, -люю, -єш, гл. Развалить (во множествѣ). Де були цілі, де порозвалювані землянки.
Скупій, -пія, м. = скупарь.
Ша меж. Тише! Молчать! Їжте, гості, а ви, діти, ша!
Щенитися, -нюся, -вишся, гл. Щениться.
