Адре́са, -си, ж. Адресъ.
Відмірати, -раю, -єш, сов. в. відмерти, -дімру, -реш, гл. 1) Умирать, умереть, перемирать, перемереть. Більш як двісті чоловіка сього року відмерло в нашій волості. Багато бджіл повиприскало й одмерло. 2) Обмирать, обмереть и потомъ снова возвратиться къ жизни. Було, послі почую, що люде одмірали. Чому в нас не одмірають? Я пішла б роспитала про свого (покійного) дідуся.
Заплями́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Лебідь, -бедя, м. Лебедь. Чи важко вам, лебеді, проти води пливучи? Ум. лебедець, лебедин, лебедонько, лебедочко. Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами! Через бистрі річки білим лебедонькам переплини. Съ лебедемъ постоянно сравнивается казакъ и вообще мужчина. Вже ж білі лебеді серед ставу (в)пали, ой вже ж козаки в чистім полі стали. Да йшла дівка да яриною да ярина леліє, за нею іде козаченько, як лебідь біліє. лебедин и лебедочко употребляются какъ ласкательное названіе по отношенію къ мужчинѣ, подобно тому, какъ въ русскомъ языкѣ слово «голубчикъ». Мій таточку, мій лебедочку! Не цуройтесь, лебедики! Чого ж тепер заплакав ти?.. Що серце порване, побите, що ось як жити довелося? Чи так, лебедику? — Еге.
Мерзлува́тий, -а, -е. Немного примерзшій.
Один, одна́, одно́ числ. Одинъ, одна, одно. З одним, Богом на сто ворог. оди́н о́дного, одно 'дно́го, оди́н у о́дного, один на о́дного и пр. Одинъ другого, другъ друга, другъ у друга, другъ на друга и пр. Вони один одного покохали. Питали один в одного. Пастухи казали один до 'одного. один по одному. Одинъ за другимъ. Один по одному лист у гаї осипається. Один по одному спішать. одним один. Совершенно одинъ; единственный. Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька дуже багатого. одно́, в одно́. Не переставая. Ледві додому вернувсь та 'дно стогне. Я її пужалном лущу в одно. все одно. Все равно. А що ж, каже царенко, нам все одно пропадать. не одно́-десять. Не одинъ десятокъ. Не одно-десять навчив парубків пісень московських співати. одного разу. Однажды. одного ранку, вечора. Однажды утромъ, вечеромъ. Одного ранку... сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. Ум. одне́нький. Вона у мене одненька.
Повідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Отослать (во множествѣ).
Сильце, -ця, ж. Петля, ловушка въ видѣ петли, силокъ. Cм. сіло.
Черес, -са, м. Кожаный поясъ, въ которомъ носятъ деньги; дѣлается изъ двухъ широкихъ ремней, положенныхъ одинъ на другой и сшитыхъ вдоль по краямъ; внутренность и наполняется деньгами. Посадили Морозенка на тісовім стільці, зняли, зняли з Морозенка з чересом червінці. Мав грошей два череси. Ум. чересок. Оттоді то козак, бідний нетяга, як став сії слова зачувати, так він став чересок виньмати, став шинкарці молодій Насті кабашній увесь стіл червінцями устилати.
