Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поквилити

Поквилити, -лю, -лиш, гл. 1) Поплакать. 2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКВИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКВИЛИТИ"
Блюваки, -вак, ж. мн. Блевотина.
Братічок, -чка, м. Ум. отъ брат.
Жми́ток, -тка, м. = жмуток. Угор.
Їз, їзу, м. Запруда рѣчки для ловли рыбы. Ном. № 14145. Cм. яз. Ум. їзок. Сим. 146.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31.
Перечесати, -ся. Cм. перечісувати, -ся.
Процокотіти, -кочу, -тиш, гл. = процокотати.
Пху! меж. Тьфу!
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Садити, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. Мет. 216. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. Ном. № 11719. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Кн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКВИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.