Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наречений

Наре́чений, -а, -е. Нареченный. Робимо вкупі, молотимо і в гаях рубаємо з нареченим тестем. Г. Барв. 178. Вийди, мати, з хати, познавати дитяти: вчора було наречене, а тепер повінчане. Мет. 171. наречена. Невѣста. наречений. Женихъ. А ось і моя наречена! сказав Сомко, обернувшись до Лесі. К. ЧР. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРЕЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРЕЧЕНИЙ"
Бороти, -рю, -реш, гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. Н. п.
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь. Шух. І. 239.
Дзя́ма, -ми, ж. Говяжій отваръ. Угор.
Загиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заги́бнути, -ну, -неш, гл. Погибать, погибнуть, пропадать, пропасть. Горе з жінкою-бідою вік каратами — що маю робити! — мушу загибати! Камен. у.
Зашастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. На дворі тихо все було... ніщо нігде не зашастує, осика листом не жартує. Греб. 335.
Їх мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.
Прохворостити, -щу, -стиш, гл. Высѣчь. Треба простить, або прохворостить. Ном. № 13635.
Пхекати, -каю, -єш, гл. Говорить: пхе!
Скригиндзати, -дзаю, -єш, гл. = скреготати 1. Скригиндзати зубами. Вх. Зн. 64.
Чепеля, -ляти, с. = чепелик. Дурному теляті не давай чепеляти, бо заріжеться. Чуб. І. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРЕЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.