Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наречений

Наре́чений, -а, -е. Нареченный. Робимо вкупі, молотимо і в гаях рубаємо з нареченим тестем. Г. Барв. 178. Вийди, мати, з хати, познавати дитяти: вчора було наречене, а тепер повінчане. Мет. 171. наречена. Невѣста. наречений. Женихъ. А ось і моя наречена! сказав Сомко, обернувшись до Лесі. К. ЧР. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРЕЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРЕЧЕНИЙ"
Дат, -ту, м. Количество молочныхъ продуктовъ, даваемыхъ собственникомъ полонини хозяевамъ пасущагося на ней скота. Шух. I. 189, 197.
Доча́сний, -а, -е. Временный. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450.
Заві́рити Cм. завіряти.
Задня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Черк. у.
Лису́ха, -хи, ж. пт. = лисак 4. Вх. Пч. II. 11.
Мжи́ти, мжить, гл. безл. Мороситъ (о дождѣ).
Переїздка, -ки, ж. Маленькій мостикъ черезъ ровъ или ручеекъ. Н. Вол. у.
ПересохтиCм. пересихати.
Прикрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикрастися, -дуся, -дешся, гл. Подкрадываться, подкрасться. Вовки прикрадаються овечку або вола з'їсти. Г. Барв. 453. Засіли вони недалеко панських будинок, за могилою, а як смеркло, прикрались під самі вікна. МВ. І. 132. Хотів прикрастись, та й не прикравсь, а довго й кравсь. Черк. у.
Узлик, -ка, м. = вузлик. Із кишені взявши узлик, гарно шовком шитий, повен, мабуть на червінець.... Мкр. Н. Сама ще така, як узлик. МВ. І. 11. Ум. узличок. Ти ж мій узличок! Ласкательное обращеніе къ ребенку. Ном. № 9251.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРЕЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.