Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклясти

Поклясти, -кляну и -клену, -не́ш, гл. Поклясть, проклясть. Мене, молоду, кожен поклене. Чуб. V. 747.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЯСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЯСТИ"
Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Горі́вка, -ки, ж. = Горілка. Лукаш. 112. Грин. ІІІ. 349. Ум. Горі́вонька. Грин. ІІІ. 86. Горівочка.
За́водня, -ні, ж. Хлопотливое дѣло, — заведешь его, да и не оберешься хлопотъ. Я не хочу робити млина, не хочу цієї заводні. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зани́діти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть.
Католицтво, -ва, -е = кателицьтво.
Кловак, -ка́, м. Клыкъ. У кнура кловаки які гострі.
Назирну́ти Cм. назирати.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Помет, -та, м. 1) Бросаніе, разбросъ. жати хліб у поме́т. Жать, оставляя хлѣбъ невязаннымъ.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛЯСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.