Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклясти

Поклясти, -кляну и -клену, -не́ш, гл. Поклясть, проклясть. Мене, молоду, кожен поклене. Чуб. V. 747.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЯСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЯСТИ"
Борщевий, -а, -е. Относящійся къ борщу.
До́вба, -би, об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано. Осн. 1862. VIII. 8.
Зубоча нар. Искоса. Гляне зубоча. Сосниц. у. Слов. Д. Эварн.
Китайчаний и китайчастий, -а, -е. = китаєвий. В китайчаних штанях. Сніп. 134. Взяв штани я китайчасті. Сніп. 124.
Лейстро́ви́й, -а́, -е́ Реестровый. Тоді сироту Степана, козака лейстрового, отамана молодого, турки-яничари ловили. Шевч. 255. Тільки обізвався писарь військовий, козак лейстровий. Дума.
Помісити, -шу́, -сиш, гл. 1) Помѣсить нѣкоторое время. 2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ).
Поплітати, -та́ю, -єш, гл. 1) Оплетать сверху. Щоби коса довший час... добре заплетена трималася, поплітають косу nоплітками. Шух. І. 135. 2) Связывать горшки проволокою. Вх. Зн. 53.
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.
Склярчук, -ка, м. Подмастерье у стекольщика.
Тисина, -ни, ж. 1) Тисовое дерево. Гол. II. 60. 2) Раст. Lycopodium complanatum L. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛЯСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.