Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклясти

Поклясти, -кляну и -клену, -не́ш, гл. Поклясть, проклясть. Мене, молоду, кожен поклене. Чуб. V. 747.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЯСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЯСТИ"
Бурхотіти, -чу, -чеш, гл. Бушевать. Хвилі бурхотіли, розливаючись по долині. Стор. МПр. 50.
Верзиця, -ці, ж. Пустомеля. Верзи, верзице, покуль верзеться. Ном. № 13013.
Дозе́мний, -а, -е. Длиной до земли. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка. Св. Л. 10.
Зиму́шній, -я, -є. Зимній. Вх. Уг. 241.
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. Макс. (1834), 15.
Кудрявий, -а, -е. 1) Кудрявый. За те люблю Івана, що голова кудрява. Н. п. Було б не топтати кудрявої м'яти. Чуб. V. 160. 2) Пѣнистый. Кудряве пиво людям на диво. Чуб. III. 400.
Неситство, -ва, с. = несить.
Оленина, -ни, ж. Мясо оленье. Желех.
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак. К. МБ. II. 128.
Чесальний, -а, -е. Служащій для чесанія. чесальна щітка. Щетка для очистки пеньки. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛЯСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.