Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покачатися

Покачатися, -ча́юся, -єшся, гл. 1) Покататься, поваляться. Кінь покачався на траві. 2) Побѣжать. Текля... покачалась до його, крикучи: «Татко! тат-ко!» Св. Л. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЧАТИСЯ"
Зчинити, -ся. Cм. вчиняти, -ся.
Мочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Мочиться, смачиваться. Познімай сорочки, а то мочаться на дощі.
Нещадим, -му, м. Пустыя щи. Мнж. 187.
Осадкуватий, -а, -е. Приземистый, коренастый. Молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий. Мир. Пов. І. 140.
Перекидистий, -а, -е. Неустойчивый, валкій. Човен перекидистий.
Підлипчастий, -а, -е. 1) Пристающій, липкій. 2) Тѣсный, узкій, въ обтяжку. Штани підлипчасті. Мнж. 189. Підлипчаста халява. Полт. г.
Полувал, -лу, м. Цѣльная плотная кожа, преимущественно воловая, выдѣланная преимущественно для подошвъ. Вас. 158.
Попайдити, -дить, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.
Проробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пророби́ти, -блю́, -биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля. Лебед. у.
Розсмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. І. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.