Блимати, -маю, -єш, гл. 1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. 2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима.
Відмастка, -ки, ж.
1) Родъ клейстера (изъ муки, крахмала), употребляемаго ткачами для смазыванія нитокъ основы, чтобы онѣ были совершенно гладкими.
2) Приправа къ корму скота мукой, отрубями и пр.
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли.
Квизнути, -ну, -неш, гл. Хныкать. І чого квизне?
Мурло́, -ла́ 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий.
Осувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, сов. в. осунути, -ся, -нуся, -неш, -ся, гл. = обсувати, -ся, обсунутися.
Притуманювати, -нює, сов. в. притуманити, -нить, гл. безл. Затуманивать, затуманить, покрыть туманомъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило.
Рубанок, -нку, м. Рубанокъ, стругъ.
Уректи, -ся. Cм. урікати, -ся.
