Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклячити

Поклячити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать заломы на растеніяхъ для примѣты; сдѣлать межевые знаки на деревьяхъ. Оце поклячили усі дерева, — тепер уже не буде крадіжки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЯЧИТИ"
Відступ, -пу, м. Отступленіе. Котл. Ен. VI. 62.
Гости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) = Гостювати. Просила прозьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. Мет. 188. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Лебед. у. Зараз почали мене гостити вареними яйцями і паляницею. Г. Барв. 124. Повиїдали.... ут страву.... нічим людей гостити. Мнж. 41.
Злукавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться лукавымъ, хитрымъ. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла. Св. Л. 63.
Мартови́й, -а́, -е́ = марцьовий.
Невора, -ри, ж. Овца (нестриженная).
Порозвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Развалиться (во множествѣ). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося. Харьк. у.
Співачок, -чка, м. Ум. отъ співак.
Такой нар. = також. Шейк.
Улесливий, -а, -е. Льстивый, вкрадчивый. Чоловік улесливий.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.