Бжів, -ва, м. = чміль.
Замести́, -ся. Cм. заміта́ти, -ся.
Зати́кати 2, -ти́чу, -чеш, гл. Украсить цвѣтами, заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку. Затичу біжник запашним зіллям.
Звідта́м, зві́дти, зві́дті́ль, звідтіля́, нар. Оттуда. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Це все вислухав, що його тітка говорила, та швидче звідти. H. 94. Та не звідтіль місяць сходе, звідкіль ясна зірка. Син узяв, вив'язав звідтіля невістку, а ув'язав сучку.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі.
Поважатися, -жа́юся, -єшся, гл.
1) Уважаться.
2) — за. Считаться чѣмъ. Ні сама послідня дівка в нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу.
Поволі нар.
1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Велике дерево поволі росте. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе!
2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти.
Скомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Составить, сочинить. Мене за сю не лайте мову, — не я її скомпонував. (Товариство) скомпонувало собі статут.
Учасний, -а, -е. Своевременный.
Хам, -ма, м.
1) Хамъ, сынъ Ноя.
2) Хамъ, мужикъ, халуй. Не дай, Боже, з хама пана. А в млинарки дві дочки: одна вийшла за пана, друга вишила за хама.
