Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковалювати

Поковалювати, -люю, -єш, гл. Побыть кузнецомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВАЛЮВАТИ"
Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш. Кост. 7. 80.
Забаляндра́сити, -шу, -сиш, гл. Начать болтать. Як защебече, як забаляндрасить, так усім весело. Кв. І. 158.
Кусак, -ка, м. = кусок. Кусок сала. Шух. І. 50.
Мизи́нок, -нка, м. = мизинець. Камен. у. Була як мизинок і зосталась знов одна як гичечка. Г. Барв. 361.
Небіжчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Ораз нар. = враз.
Показання, -ня, с. = показанщина 1.
Пряже́ня, -ні, ж. Яичница съ мукой и молокомъ. Маркев. 159.
Розікласти, -ся. Cм. роскладати, -ся.
Сучасник, -ка, м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.