Зад 1, -ду, м. 1) Задъ, задняя часть. 2) Задъ; задница. Голова — кість, а зад, вибачте, м'ясо: в голову цілують, а в зад б'ють. Ум. задо́к, задо́чок.
Зазнава́ння, -ня, с. 1) Испытаніе. 2) Знакомство. 3) Близкія, любовныя отношенія. А жаль мені дівування, ню прежнюю зазнавання: ой як же ми любилися.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить.
Лайно, -на́, с. Калъ, пометъ, навозъ. Але з тебе й зух, зараз і осів, як лайно.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.
Роспитувати, -тую, -єш, сов. в. роспита́ти, -та́ю, -єш, гл. Разспрашивать, разспросить. В крамарочки роспитує: скажи мені правдоньку, якого ти родоньку. Хочу її за рученьку взяти, усю правду в неї роспитати.
Срібнити, -бню́, -ниш, гл. Серебрить.
Чеперуха, -хи, ж. = чепера. Ум. чеперушка.
Штатула, -ли, ж. Тѣлосложеніе, фигура. У моєї корови погана штатула.
Шулий, -а, -е. О волѣ: съ рогами внизъ.
