Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклад

Поклад, -ду, м. 1) Яйцо (натуральное или изъ мѣлу), которое кладутъ въ какомъ нибудь мѣстѣ, чтобы курица неслась въ томъ мѣстѣ. Сяде курка й без покладу. 2) Пометъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛАД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛАД"
Відцвісти, -ся. Cм. відцвітати, -ся.
Затурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = затуркати і и 2. Затурчить у вухо горлицею. Стор. Т. 90.
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти. Гацц. Аб. 65.
Намі́тити Cм. намічувати.
Пасчаний, -а, -е. Относящійся къ пасхальному хлѣбу. пасчана лопата. Лопата на которой сажаютъ въ печь пасхальный хлѣбъ. Вх. Лем. 447.
Порційка, -ки, ж. Ум. отъ порція.
Поскаржитися, -жуся, -жишся, гл. Пожаловаться.
Розгуркатися, -каюся, -єшся, гл. Разгремѣться.
Страшило, -ла, с. 1) Страшилище. 2) Снарядъ для вспугиванія рыбы при ловлѣ ея. Kolb. І. 73.
Табачарка, -ки, ж. = табакерка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛАД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.