Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покірник

Покірник, -ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІРНИК"
Горбо́ватий, -а, -е. Выпуклый. Мнж. 178.
Кахльовий, -а, -е. = кахельний. Кахльова грубка. Подольск. г.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Передзімний, -а, -е. Предзимній. Вітрець передзімний, вохкий, холодненький. Мог. 84.
Підбитяк, -ка, м. = підбитеняк. Гол. Од. 72.  
Підворотний, -но́го, м. Сортъ горшка, вышиною отъ З 1/2 до 5 вершковъ. Вас. 181.
Попідправлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Поправиться (о многихъ). Жита після дощу трохи попідправлялися. Богодух. у.
Поросплюскувати, -кую, -єш, гл. = пороспліскувати 1.
Послужка, -ки, ж. Ум. отъ послуга.
Снітий, -а, -е. оріх = снітяк. Вх. Лем. 468.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.