Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покірник

Покірник, -ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІРНИК"
Дзиґ! меж. Звукоподражаніе свисту кнута, волчка, тиканью часовъ.
Достерегти́ Cм. достерігати.
За́мітник, -ка, м. Отрубленный древесный стволъ длиною около пяти саж. Шух. І. 183.
Недовго нар. Недолго. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Підвидіти, -джу, -диш, гл. Подсмотрѣть. ЕЗ. V. 35.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити. Гол. III. 429.
Притомний, -а, -е. 1) Находящійся въ сознаніи. О. 1862. II. 56. Притомна бут, поки і вмерла. Сим. 236. 2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько. ЕЗ. V. 31.
Шпонька, -ки, ж. Запонка. Мирг. у., Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.