Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покірник

Покірник, -ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІРНИК"
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Н. Вол. у. Cм. накіт.
Незгода, -ди, ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ном. Ум. незгодонька.
Непричком и непричкома, нар. Точно, будто, сказать-бы. Желех. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка. Канев. у.
Одноралля, -ля, с. Пахота одинъ разъ. Кролев. у.
Попивкати, -каю, -єш, гл. Медленно отпивать короткими глотками. Вх. Уг. 261.
Розчислити Cм. розчисляти.
Роскуйдати и роскуйдити. Cм. роскуйдувати.
Уповання, -ня, с. Упованіе. В його моє спасения, слава, на Бога певне уповання. К. Псал. 139.
Фантастичний, -а, -е. Фантастическій. Левиц. Пов. 48.
Шпориш, -шу, м. Раст. Polygonum aviculare L.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.