Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покміть

Покміть, -ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКМІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКМІТЬ"
Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ. Ном. № 12623.
Коминотрус, -са, м. Трубочистъ. Полтавск. г.
Лозівка, -ки, ж. пт. Sylvia palustris. Вх. Пч. II. 14.
Лома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = ламати.
Під'їхати. Cм. під'їздити.
Полежака, -ки, об. Лежебока мужчина или женщина. Одна дочка у Івана та і та полежака. Мил. 76. Каша — мати наша, а борщ — полежака. Ном. № Г2316.
Проплисти, -ву, -веш, гл. 1) Проплыть. 2) Быстро пройти. Не счуєшся, як воно біжить, як ластівка пропливе. Кв.
Скаля II, -ля, с. соб. Скалы, обломки скалъ, камни. Вх. Зн. 63. Вх. Лем. 464.
Цісарик, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Шкареберть I нар. = шкереберть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКМІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.