Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездзвінно

Бездзвінно, нар. Безъ звона колоколовъ. Його поховано бездзвінно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДЗВІННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДЗВІННО"
Безбожно, нар. Безбожно, жестоко.
Горе́л, -рла́, м. = Орел.
Дочумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Окончить чумачество.
Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Кудівка, -ки, ж. = куделя. Ой стояла у портах новая кудівка. Гол. IV. 495.
Негодиця, -ці и не́годь, -ді, ж. = негода. Екатер. у.
Окомонша, -ші, ж. Жена окомона. У нашої окомонші червона спідниця. О. 1862. II. 98.
Петрушковий, -а, -е. = петрущаний. петрушко́ва уставка. Уставка съ особаго рода узоромъ. Kolb. І. 48.. Cм. петрушечка 2.
Повибігати, -гаємо, -єте, гл. Выбѣжать (о многихъ). Повибігали якісь панночки. МВ. І. 112. І жінки, і молодиці повибігають. Кв.
Подотісувати, -сую, -єш, гл. Дотесать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДЗВІННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.