Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездзвінно

Бездзвінно, нар. Безъ звона колоколовъ. Його поховано бездзвінно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДЗВІННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДЗВІННО"
Блискітка, -ки, ж. Блестка.
Відстрахатися, -хаюся, -єшся, гл. Покинуть со страху. У людей сусіди бувають добрі.... а тут усі відцурались, усі відстрахались. Св. Л. 125.
Вістовець, -вця, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.
Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука. Стор. МПр. 107.
Ліпа́к, -ка, м. 1) Работникъ, обмазывающій глиной стѣны. Желех. 2) Пирогъ. Вх. Зн. 33.
Медяни́шний, -а, -е. = медяний.
Постригання, -ня, с. Стрижка.
Радувати, -дую, -єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.  
Спільник, -ка, м. 1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини. Екатер. у.
Тупоносий, -а, -е. Имѣющій не острый носъ. Шейк. Оси, оси, які ви тупоносі! принесіть мені меду. Ном. № 330.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДЗВІННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.