Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклик

Поклик, -ку, м. Зовъ, кличъ; воззваніе. К. ХП. 14. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини. К. ЧР. 217.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛИК"
Богочко, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Вельґоґор, -ра, м. Раст. Pisum macrocarpum. Вх. Пч. II. 34.
Завжде́нний, -а, -е. Всегдашній, постоянный. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завжденне призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.
Китки, -то́к ж., мн. Косы, положенныя надъ ушами. Гол. Од. 72.
Луна́ти, -на́ю, -єш, гл. Откликаться (о звукѣ), раздаваться. Так співає, аж по селу лунає. МВ. І. 93. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку. Г. Барв. 418.
Наліпи́ти Cм. наліплювати.
Нариштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) = нарихтувати. Нариштуйте джерела огняні на Чорне море. К. Бай. 93. 2) Наложить. Нариштували повнії мажи (харчу). ЗОЮР. І. 289.
Оманний, -а, -е. Обольстительный; обманчивый. Оманна просторік святиня. К. МБ. II. 118.
Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).
Поростоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростопи́тися, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.