Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклін

Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Чуб. V. 202. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. АД. II. 80. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Чуб. V. 324. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛІН"
Блезно, -на, с. Изъянъ въ ткани отъ неправильности при тканьѣ. Полотно таке, що блезно на блезні, самі блезна. Черк. у.
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Вительбушити, -шу, -шиш, гл. Выпотрошить.
Генерал, -ла, м. Генералъ. Тут де не взялись генерали, сенатори. Рудч. Ск. II. 10.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Мокрі́сінько нар. Совершенно мокро.
Освічувати, -чую, -єш, сов. в. освіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є... освічує верби й вишні. Левиц. І. Зірочка зійшла, усе поле освітила. Мет. 80. 2) Просвѣщать, просвѣтить.
Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).
Супора, -ри, ж. Подпорка. Родом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.