Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклін

Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Чуб. V. 202. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. АД. II. 80. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Чуб. V. 324. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛІН"
Гри́пик, -ка, м. Та часть скрипки, гдѣ привязаны струны, за подставкою. Новомоск. у.
Ґари́та, -ти, ж. Карета. Посадили її в ґариту. АД. І. 312.
Досто́тній, -я, -є. Точь въ точь, совершенно похожій.
Жовто́брюшок, -шка, м. Ум. отъ жовтобрюх.
Замовля́ння, -ня, с. Заговариваніе, заговоръ. Ном. стр. II.
Луско́вий, -а, -е. О тканяхъ: вытканный узоромъ въ видѣ чешуи (луска)? Скатертиночки все лусковії. Грин. III. 119.
Мо́рва, -ви, ж. Тутовое дерево, Morus nigra, alba.
Пітник, -ка, м. 1) Потникъ. Черк. у. О. 1862. V. 103. 2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади. Вас. 159.
Просище, -ща, с. Поле, бывшее подъ просомъ. Вас. 196. На просищі дак і добреньке жито.
Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.