Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклонець

Поклонець, -нця, м. = поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила. Мкр. Г. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛОНЕЦЬ"
До-Шпенету, до-шпе́нту, нар. = дощенту. З'їла худоба до-шпенту. Вх. Лем. 411.
Заста́вити, -ся. Cм. заставляти, -ся.
Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого. Кух. (О. 1861. X. 22).
Калитина, -ни, ж. = калита. Желех.
Обезглуздіти, -дію, -єш, гл. Потерять разсудокъ, ошалѣть, рехнуться. Наталка так обезглузділа, що любить запропастившагось Петра. Котл. Н. П. 374.
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Позасвічуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Зажечься (во множествѣ). Сами свічі позасвічувалися. Н. п.
Приїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = приїздити.
Спішний, -а, -е. Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить.
Трепілка, -ки, ж. пт. Coturnix communis, перепелъ. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.