Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклювати

Поклювати, -клюю́, -є́ш, гл. Поклевать, исклевать. Чуб. V. 297. Курчатам пшона посипала, а кури поклювали. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЮВАТИ"
Баранок, -нка, м. Бекасъ, Gallinago gallinula. Вх. Уг. 226. Cм. баранець 4.
Болгарщина, -ни, ж. Болгарія. Желех.
Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Марнотра́виця, -ці, ж. Мотовка, расточительница. Гол. III. 167.
Опека, и пр.. Cм. опіка и пр. К. Кр. 18. Сим. 217.
Перезвати Cм. перезивати.
Посольський, -а, -е. 1) = посельський. Бо я посольських справ не розумію. К. МБ. II. 121. 2) Депутатскій. Желех.
Тесан, -на, м. Обтесанное бревно. Як був собі, та не мав собі, та пішов собі, та витесав нетесаного тесана. Ном. № 13127.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.
Цомпель, -пля, м. Ледяная сосулька. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.