Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклювати

Поклювати, -клюю́, -є́ш, гл. Поклевать, исклевать. Чуб. V. 297. Курчатам пшона посипала, а кури поклювали. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЮВАТИ"
Байда, -ди, об. 1) Гуляка, безпечный человѣкъ. байди бити. Бить баклуши. 2) ж. Прозвище неуклюжей женщины. Ном. № 13618. 3) ж. Краюха, ломоть хлѣба. Байда хліба. Фр. Пр. 19.
Буркниця, -ці, ж. Бревно вдоль крыши, къ которому прикрѣплена своими верхними концами каждая пара стропилъ. Шух. I. 91.
Відщеплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відщепитися, -плюся, -пишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Багато з нас до тої омани поквапилось і од простої віри мужичої одщепилось. К. (О. 1861. І. 314).
Гикнутися, -нуся, -нешся, гл. Икнуться. Ном. № 11610.
Затеса́ти. Cм. Заті́сувати.
Позагадувати, -дую, -єш, гл. 1) Загадать (во множествѣ). 2) Приказать (многимъ).
Покарбуляти, -ля́ю, -єш, гл. Бросить палку такъ, чтобы она пошла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ (въ игрѣ въ плаз). Желех.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі. Гол. II. 18.
Чурок, -рка, м. Маленькій водопадъ; мѣсто, гдѣ бьетъ струей вода. Вх. Лем. 483.
Шатро, -ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Шевч. 339. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом. Г. Барв. 235.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.