Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковтати

Поковтати, -та́ю, -єш, гл. Проглотить (многое). Грин. І. 43. Море поковтало бідолах. К. Бай. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТАТИ"
Брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Дога́д, -ду, м. Догадка. Аби погад, то вийде й догад. Посл. Не в догад. Невдомекъ. І не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу. К. ЧР. 26. На дога́д зна́ти. Догадываться. Ще соколонько не долітає, а батенько на догад знає. Мет. 150. На дога́д казати. Говорить намеками. На дога́д дава́ти. Намекать. Дає тому на догад. Мнж. 109.
Їдло, -ла, с. Пища, ѣда. Драг. 307. Вх. Уг. А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62).
Маслосвя́тити, -чу, -тиш, гл. Соборовать, совершать елеосвященіе. Учора його маслосвятили. Харьк.
Ошийок, -йка, м. 1) Шея сверху. Под. г. 2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ. Шух. I. 224.
Погонець, -нця, м. 1) = погонич 2. Г. Барв. 18. Був в погонцях за Дунаєм. Мкр. Н. 2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Помістити, -ся. Cм. поміщати, -ся.
Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).
Спішок, -шка, м. Ум. отъ спіх.
Сцати, сцу, спиш, гл. Сосать. Ласкаве телятко дві матки буде сцати, а злісливе, то й одна не дасть. Ном. № 3302.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.