Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Кабатик, -ка, м. Ум. отъ кабат.
Качильці, -ців, м. мн. = карпульці.
Киптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) — кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. 3) — на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Любував на вола.
Поясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поясни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Объяснять, объяснить.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Уляпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. уляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться.
Хвошти, -тів Сегментъ въ колесѣ.