Барложитися, -жуся, -жишся, гл. Валяться въ грязи. Барложиться, як свиня в солоді. До колодязя погано й доступиться: не висихає ніколи, а свині й барложаться.
Вижахати, -хаю, -єш, гл. Прогнать страхомъ. Віл усе лягав, то ми як підсипали під його жару, то ви жахали — тепер уже годі лягати.
Дува́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дѣлиться. А инші вже за воєнні лупи татарські змагаються, як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись.
Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині.
Нако́вчити, -чу, -чиш, гл. Наговорить много безъ толку. Пані й почала: й обікрала її стара, і всі хотіли її душі — такого вже наковчила!
Приятель, -ля, м. Другъ, пріятель. Поки щастя плужить, поти приятелі служить. Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут, а я поїду.
Прокошувати, -шую, -єш, сов. в. прокосити, -кошу, -сиш, гл. Прокашивать, прокосить.
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина.
Хвостище, -ща, с. ув. отъ хвіст. А що ти, хвостище-помелище, гадало, як од того проклятого хортища втікало?
Худо II, нар. Плохо, худо. Ой як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся.
