Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Відмагати, -гаю, -єш, сов. в. відмогти, -можу, -жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сем'ю людей, то треба було хати.
Ді́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ум. Ді́жечка. Cм. Діж, діжун.
Карбованець, -нця, м. Рубль — первоначально серебряный, затѣмъ всякій. Далебі дав би карбованця, як би не пропив учора. Ум. карбованчик. Ми щоразу де карбованчика заробимо або позичимо, то й обішлемо. Пехай протрусить батькови карбованчики.
Комірник, -ка, м. 1) Жилець, постоялець. 2) Сборщикъ пошлинъ на таможнѣ. Ум. комірниче́нько. Там на долині стоїть дві ялині: там наша пані ягідки рвала, комірниченька ісподобала.
Небожечка, -ки, ж. Ум. отъ небожка.
Помолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть молодымъ человѣкомъ. Сьогодні сиву шапку на бакир зверне, помолодикує; на завтра чорну смушеву.
Привал, -лу, м. Выступъ скалы. Сіли собі на привалу, люльки закурили.
Пригрубок, -бка, м. Выступъ возлѣ печи.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле.
