Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковтач

Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТАЧ"
Відраджувати, -джую, -єш, сов. в. відрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, не совѣтовать, не посовѣтовать что дѣлать.
Гадзимка, -ки, ж. = адзимка. Вх. Зн. 1.
Зажму́рити, -рю, -риш, гл. Зажмурить (о глазахъ).
Лої́ти, лою́, -їш, гл. Смазывать жиромъ. Желех.
Обчеський, -а́, -е́ Общественный, мірской.
Примести Cм. примітати.
Промаґлювати, -люю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время на каткѣ (бѣлье).
Роскуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Распробовать.
Слонь, -ня м., слонька, -ки, ж. пт. Scolopax rusticola, вальдшнепъ. Вх. Пч. II. 14.
Тельбухатий, -а, -е. Имѣющій большой желудокъ и кишки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВТАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.