Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Гіркота, -ти, ж. = гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має. Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти.
Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи.
Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Завірюха — треба кожуха. Ув. завірюшище.
Кап! I меж. Капъ! А в Улити сльози тільки кап, кап!.. Наче і всміхається вразький запорожець, а сльози в ложку тілько кап! Тут горілка кап, а там хап! (з кишені).
Квартонька и кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Напуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. напухти и напухнути, -хну, -неш, гл. Напухать, напухнуть.
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Процвітаний, -а, -е. Разцвѣченный, разукрашенный. Ой із города Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована. Ой первим цвітом процвітана — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана — гарматами арештована; третім цвітом процвітана — турецькою білою габою покровена.
Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь.
