Бедро, -ра, с.
1) Бедро. Посаджу тя за бедрами, обв'яжу тя тороками.
2) їхати на бедра верхи. Вдвоемъ ѣхать верхомъ на одной лошади.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище.
Жо́втень I, -тня, м. Сентябрь. Съ этимъ значеніемъ въ словаряхъ Левченка, Уманця і Спілки, Тимченка, въ «Основѣ» 1862, № 9, въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. У галичанъ — октябрь, а для сентября у нихъ — вересень.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки.
Натерть, -ти, ж. Измельчившаяся отъ тренія солома.
Позов, -зву и позо́ву, м. Искъ, тяжба. Ее знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — дати, заложити. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть.
Пороспарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распариться (во множествѣ).
Прогайка, -ки, ж. Промедленіе.
Стрижій, -жія, м.
1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка.
2) Стригущій овецъ.
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий.
2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє.