Ворожий, -а, -е. Вражескій. Засліпив вороже око.
Дими́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Дымиться.
Додму́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Дуть до чего нибудь, до какого нибудь случая.
Дорі́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ доро́га. 2) Родъ узорной рѣзьбы, которой украшается ярмо. Чумак у дорозі, гуляючи, вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Также у гончаровъ — узоръ при раскраскѣ мисокъ: трехцвѣтная полоска.
Заверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заве́ргнути, -ну, -неш и заве́ргти, -ве́ржу, -жеш, гл. Забрасывать, забросить, закидывать, закинуть. Прала дівойка хусти на леду, прийшов до неї красний молодець:... «Я ті, дівойко, хусти розмечу». — Як ти розмечеш, я сі позберау. «Я ті, дівойко, праник завержу». — Як ти завержеш, а я сі найду.
Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Пильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Заботиться, стараться, радѣть. Баба не пильнує паню очучати, тільки пильнувала пану отверати. Взявшись за діло, пильнуй, щоб нічого не минуть — щоб свого дойти. Все пильнував неборак домівки. Не той ще вік ваш, щоб Бога пильнувати: ще матимете час, — не зараз вам умірати. 2) Смотрѣть, наблюдать, стеречь; бодрствовать. Мусили її дуже пильнувать, бо уночі схопиться і сама не зна, куди біжить. Вона пильнує цілу ніч над ними. Най іде пильнувати пшениці. Я пильную порога, щоб утекти.
Пообсмолювати, -люю, -єш, гл. Осмолить (во множествѣ).
Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл.
1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»?
2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати.
Шелюг, -га, м.
1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia.
2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга.
