Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покладати

Покладати, -да́ю, -єш, сов. в. покласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Класть, полагать, положить, сложить. Буду в землі козацькій голову християнську покладати. АД. І. 212. Поклони покладати. Г. Барв. 106. Мимо церкви святої проїжжали... на себе хреста не покладали. АД. І. 193. 2) Налагать, наложить. По двоє кайданів на ноги покладено. АД. І. 90. 3) Раскладывать, разложить (человѣка для порки). Як не вийду на панщину, покладают зараз: а Сикора покладає, Вергонець тримає, а вокомон із паличков коло задку грає. Гол. ІІІ. 478. 4) = паренити. Вх. Зн. 46. 5) Строить, построить. Поклали новий манастирь. Волын. г. Двори собі поклав на боці від своєї мами. Гн. І. 153. 6)гнів на кого. Сердиться, гнѣваться. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. І. 187. 7)надії. Возлагать надежды, надѣяться. На його єдиного покладаю мої надії. Стор. МПр. 93. 8)гріх на кого. Взводить на кого грѣхъ. Які ж ти гріхи на себе покладаєш? АД. І. 188. Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра. 9) і в голову сього не покладай. И не думай этого. 10) покладаючи робити. Не спѣша и съ толкомъ дѣлать. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛАДАТИ"
Бондарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься бочарствомъ.
Горба́нь, -ня́, м. Горбунъ.
Дротяни́й, -а́, -е́. Проволочный. Рудч. Ск. І. 60. Озьми, сину, дротянії віжки, зв'яжи милій рученьки і ніжки. Млр. л. сб. 209. дротяна́ запа́ска. Запаска съ вотканной въ нее канителью. Шух. І. 132. Ум. дротяне́нький. Нагаєчка дротяненька, а я молоденька, у тіло влипає, кров'ю залітає. Чуб. V. 494.
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся. Желех.
Попризвичаюватися, юємося, -єтеся, гл. Привыкнуть (о многихъ). Попризвичаювались до всячини з малку. О. 1862. 1. 77. Жінки уже так попризвичаювалися. Драг. 172.
Пруг, -га, м. 1) Кромка, край матеріи. Харьк. г. Борз. у. Нѣжин. у. Прилуц. у. МУЕ. ІІІ. 19. 2) Ребро многогранника, (Черк. у.) грань. Мик. 480. 3) = упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. Левиц. І. Мир. ХРВ. 175. 4) мн. Черты. Левиц. Пов. 68. Ум. пружок.
Ропище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ имѣется въ землѣ нефть. Шух. I. 15.
Скінчання, -ня, с. Окончаніе. Скажу на скінчання.... О. 1862. II. 58.
Тамтади нар. = тамтуди. Тамтади лежит давна стежейка. Гол. II. 41.
Труськом нар. Рысцой. Кінь біжить труськом. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.