Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покладний

Покладний, -а, -е. Запасной. Докладний гріш. Подольск. г. Покладні гроші. Шух. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛАДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛАДНИЙ"
Велелюдно нар. Многолюдно.
Ґензу́ра, -ри, ж. Раст. Gentiana. Желех. Вх. Зн. 13.
Доку́ча, -чі, ж. = докука. Стали раду радити, кого в некрути взяти; взяли би-сьмо багача, буде пану докуча. Чуб. V. 977.
Забильня́к, -ка́, м. 1) Лишній волъ у чумаковъ. Мнж. 180. 2) Лишній человѣкъ. Мнж. 180.
Надаве́ць, -вця́, м. и нада́вця, -ці, м. 1) Датель, даритель, жертвователь. 2) Учредитель, основатель.
Радитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити. Кв. І. 94.
Рибоїд, -да, м. Черный аистъ, Ciconia nigra.
Спижарня, -ні, ж. Чуланъ для провизіи, кладовая.
Тупання, -ня, с. Топанье.
Шаплик, -ка, ж. Перерѣзъ, невысокая широкая бочка безъ верхняго дна, чанъ. Драг. 1. Грин. III. 314. Вас. 145, 168.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛАДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.