Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покіст

Покіст, -ко́сту, м. Лакъ; лакированная поверхность. Таке гладеньке, як покіст. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІСТ"
Горі́ли́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Камен. у. Чуб. І. 204.
Ґазди́ня, -ні, ж. Хозяйка. Гол. II. 619. Ум. Ґазди́нька, ґазди́нечка, ґазди́нонька. Драг. 407, 412. ЕЗ. V. 28.
Да́де нар. Гдѣ нибудь. Вх. Лем. 408.
Кімля, -лі, ж. Сѣтка для ловли рыбы. Желех. и Лебед. у.
Очервивіти, -вію, -єш, гл. 1) Очервивѣть. 2) Опротивѣть, надоѣсть.
Підсаківка, -ки, ж. = підсака. Вх. Пч. II. 23.
Прихорний, -а, -е. Нарядный. Городницк. у.
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть. Чуб. І. 295.
Фрас I, -су, м. 1) Раздраженіе, гнѣвъ. Фр. (Желех.). 2) Утюгъ. Желех.
Шитий, -а, -е. 1) Прич. отъ шити. Теплий кожух, тільки шкода, не на мене шитий. Шевч. 124. 2) прил. Шитый, вышитый. Шитими рукавами помахає. Чуб. ІІІ. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКІСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.