Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклоночок

Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛОНОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛОНОЧОК"
Гандзя, -зі, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Го́рличко, -ка, с. Ум. отъ горло.
Досто́тно нар. Точно, точь въ точь. Черк. у.
Зм'яти, зімну, -неш, гл. = зімняти. Чуб. V. 1185. Да покуль батеньку я в'єднав, я свою шапочку стер та зм'яв. Мет. 179.
Лестни́й, -а́, -е́ Льстивый, обманчивый. Чуб. III. 26.
Недопічка, -ки, ж. Недопеченное.
Підкупляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підкупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Подкупать, подкупить. Підкупляти та піддурювати... на виборах. К. Кр. 39.
Повдовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Розголоситися, -шуся, -сишся, гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.
Шкут, -та, м. 1) Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 485. 2) Слабосильная скотина. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛОНОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.