Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклоночок

Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛОНОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛОНОЧОК"
Віве́риця, -ці, ж. Бѣлка. Гал.
Дересень, -сня, м. Раст. Polygonum minus. Вх. Пч. І. 12.
Злодарний, -а, -е. Нечестивый, безбожный. син злодарний — о сынѣ, выгнавшемъ мать. Гол. III. 197.
Ма́рчити, -чу, -чиш, гл. = марнувати, марнотратити. Він не марчив свого добра, а так з добрими людьми прогуляв та пороздарював убожі. Канев. у. Марче моє добро. Канев. у. Хиба він призведе до добра? Одно худобу марчить та й годі. Лубен. у.
Обпоганити, -ся. Cм. обпоганювати, -ся.
Познаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись (во множествѣ). Усе познаходилося, що в їх покрадено. Черниг. у.
Полов'яник, -ка, м. = половня.
Скориноньки, -ньок, мн. ум. отъ скірні.
Тамка, тамки, тамкива, нар. Ум. отъ там.
Умилосердствоваться, умилостивиться Сусе, Сину Божий, відпусти нам гріхи; а умилосердися над нами. Kolb. II. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛОНОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.