Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковтати 2

Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТАТИ 2"
Банджюр, -ра, м. = бакай 1. Вх. Уг. 226. См. Баюра.
Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Вакаціюватися, -ціююся, -єшся, гл. Житься во время вакацій. Не вспів він росказати, як вакаціювалось. Св. Л. 220.
Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56, 130.
Голендер, -ра, м. Голландець.
Дашо́к, -шка, м. 1) Уменьшит. отъ дах. 2) Знакъ ( ˆ ) надъ долгой или перемѣнной гласной: ô, ê. 3) Козырекъ фуражки.
Діжи́стий, -а, -е. Похожій на діжу.
Крижацтво, -ва, с. соб. Рыцари тевтонскаго ордена. Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим. К. Дз. 123.
Невважливість, -вости, ж. = невважність. Левиц. Пов. 261.
Подопивати, -ва́ю, -єш, гл. Допить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВТАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.