Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковтати 2

Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТАТИ 2"
Жми́крутня, -ні, ж. Кулачество.
За́здрівий, -а, -е. = заздрісний. Заздрівому боком вилізе. Ном. 4821.
Лужи́на, -ни, ж. = луг. Ум. лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, — най я піду в лужиночку вирізати калиночку. АД. І. 301.
Німчик 2, -ка, м. Ум. отъ німець.
Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Пательня, -ні, пате́ля, -лі, ж. Сковорода. Бердич. Брацл. у.
Підлесливий, -а, -е. Льстивый. Левиц. Пов. 309.
Розскиглитися, -люся, -лишся, гл. Начать жалобно кричать.
Розстогнатися, -нуся, -нешся, гл. Приняться стонать. Ото вона і розстогналась: така хвора, така хвора. Мнж. 96.
Сметануватий, -а, -е. О смушкѣ: сѣрый съ отливомъ матово-серебристаго цвѣта. Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВТАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.