Догожа́ння, -ня, с. Угожденіе.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Упав так, що аж носом зарив.
Засльози́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Облиться слезами. Плакала дівчина, засльозилася.
Засуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Іде сумний, понурий... Дивно так засумів.
Зату́шкати, -ся. Cм. затушковувати, -ся.
Паруб'я, я́ти, с. = парубча. Пора нашим паруб'ятам селом мандрувати. У мене сини паруб'ята.
Поосідатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и осістися, но о многихъ.
Сільський, -а, -е. Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.
Скритикувати, -ку́ю, -єш, гл. Отнестись критически, подвергнуть критикѣ. То була така необачність, що скритикує її й мала дитина.
Шкрум, -ма, м. 1) Нагаръ въ трубѣ. 2) Заячій жиръ.