Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покля

Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити. Гол. III. 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЯ"
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь. Екатерин. у.
Заса́дьок, -дька, м. Хлѣбъ изъ остатковъ тѣста, послѣднимъ сажаемый въ печь; обыкновенно онъ меньше другихъ.
Крижацький, -а, -е. Относящійся къ крижаку.
Натрудити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить работой. Вона не натрудила своїх білих ручок. Мир. ХРВ. 71. 2) намуляти.
Невдатно нар. Неумѣло, неудачно.
Незримий, -а, -е. Незримый. І зробився я знову незримий. Шевч.
Обшкрябати, -баю, -єш, гл. Обскресть.
Пилочник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33.
Повалець, -льця м., также накидальний по́валець. Волосяной арканъ. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.