Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покликувати

Покликувати, -кую, -єш, гл. = покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо. К. (О. 1861. II. 229).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛИКУВАТИ"
Веретенниця, -ці, ж. = веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Да́рмо нар. = Даремне. Ном. № 6120. Зненавиділи мене дармо. Єв. І. XX. 25.
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Зако́панець, -нця, м. Что-нибудь краденое и закопанное. Черк. у.
Меши́ни, -шин, ж. мн. Кожаные штаны изъ кожуха, шерстью внутрь (у пастуховъ и табунщиковъ). Херсон. г.
Наставник, -ка, м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима. Грин. III. 128.
Небагатий, -а, -е. Небогатый, бѣдный. на розум небагатий. Глупый. Ой, татарине, ой сідий же ти, бородатий, либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, а вже за його й гроші пощитав. ЗОЮР. І. 17.
Обдурь, -рі, ж. Обманъ. Обдур'ю ти зо мною жила і на мої літа не оглянулась. Г. Барв. 87.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного. Ном. № 5821.
Потичити, -чу, -чиш, гл. Обгородить тичками. Вх. Зн. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.