Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покликувати

Покликувати, -кую, -єш, гл. = покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо. К. (О. 1861. II. 229).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛИКУВАТИ"
Джижча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать. Летять яничари на конях скажених. Як бджоли джижчать їх кулі. Морд. (Млр. л. сб. 89).
Жо́рна, -рен, с. мн. см. жорно.
За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. ІІ. 102. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = чаполоч. ЗЮЗО. І. 125.
Кармазин, -ну, м. 1) Сукно малиноваго цвѣта. Ном. № 13159. 2) Платье изъ кармазину. Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині. Макс. Взяли зняли з Морозенка кармазин, сап'янці. Мет. 411. Не важились ходити у кармазинах. К. ЧР. 64.
Незгодний, -а, -е. Несогласный, нестройный.
Обіссатися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось. Харьк. г.
Підкроювати, -кро́юю, -єш, сов. в. підкроїти, -крою́, -кроїш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать (одежду). Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.
Похвортунити, -нить, гл. безл. Повезти (кому), удаться.
Родний, -а, -е. ? Це родний камінь — кинь його. Радом. у.
Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя. Вх. Лем. 465.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.