Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покликувати

Покликувати, -кую, -єш, гл. = покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо. К. (О. 1861. II. 229).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛИКУВАТИ"
Дряпа́к, -ка́, м. 1) Царапина, 2) Машина-экстирпаторъ. 3) Истрепавшійся вѣникъ. 4) мн. = ожина. Шух. І. 18.
Жада́но нар. Желанно.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый. Могил. г.
Зачха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Зачихать.
Мурка́ч, -ча́, м. Баранъ. Н. Вол. у.
Насв'яти́ти. Cм. насвячувати.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Перо, -ра, с. 1) Перо у птицы. Нехай йому земля пером! Пожеланіе умершему, чтобы ему легка была могильная земля. Рудч. Ск. І. 77. 2) Перо для письма. Сидить батько з синами, пише листи перами. Грин. III. 3. 3) Перо рыбье, плавникъ. Пливе риба та й велика, тільки видно пера. Грин. III. 391. 4) Кисточка изъ трехъ — четырехъ куриныхъ перьевъ для проведенія узкихъ полосъ при раскрашиваніи глиняной посуды. Вас. 183. 5) Нижняя часть, лезвіе лемеха. Вас. 199. 6) Лезвіе бурава. Нема одного пера, а про те добре вертить свердел. Волч. у. Ум. пірце, пір'ячко.
Позбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Сбиться, спутаться (о волосахъ). А як пішла до свекрухи, то й набралась муки: позбивались мої кудрі в горох'яні струки. Грин. III. 301.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.