Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковзати

Поковзати, -заю, -єш, гл. Сдѣлать гладкимъ, скользя по чему.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВЗАТИ"
Водиця, -ці, водиченька, водичка, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Глядько, -ка, м. Тотъ, кто постоянно смотритъ? Глядько не наглядишься, хвалько не нахвалиться. Ком. ІІ. № 200.
Дря́глий, -а, -е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у.. Cм. драглий.
Намлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. голодом намлітися. Голодать. І голодом не раз намлівся, і всякої нужди натерпівся, і чого не було. Св. Л. 37.
Напартелити, -толю, -лиш, гл. Плохо сдѣлать, навахлять, напачкать.
Наса́жувати, -жую, -єш, гл. = насаджувати.
Подолок, -лка, м. 1) Юбка изъ холста. Угор. Ой ти руський, а я полька, не досягай ми до подолка, бо в подолку три таляри, що ми хлопці надавали. Чуб. V. 1163. 2) = поділок. Чаще мн. подолки. КС. 1893. V. 283.  
Посуд, -ду, м. 1) = посуда. Єв. Мр. VII. 4. Деревянная посуда. Мнж. 190. Заходилась всякий посуд мить і добувати: попадя дала їй куфу і нове барило, шаплики й годящі ночви староста Курило. Мкр. Н. 20.
Рівночасно нар. Одновременно.
Сторчувати, -чую, -єш, гл. = сторчити. Погано вона (машина) скибами бере, бо сторчує. Под. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.