Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковзати

Поковзати, -заю, -єш, гл. Сдѣлать гладкимъ, скользя по чему.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВЗАТИ"
Відсоння, -ня, с. Солнечная сторона.
Відщібатися, -ба́юся, -єшся, гл. = відщіпатися. Драг. 39.
Зду́мати, -ся. Cм. здумувати, -ся.
Погубити, -блю́, -биш, гл. 1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши. Чуб. V. 940. 2) Cм. погубляти.
Позапікати, -ка́ю, -єш, гл. Запечь (во множествѣ).
Порозмантачувати, -чую, -єш, гл. Растратить, промотать (во множествѣ).
Поштиво нар. Благопристойно, вѣжливо. Нехай же Ївга нічого не росказує та сяде поштиво. О. 1861. XI. Кух. 25. Так просить поштиво, що Боже мій! О. 1861. XI. Кух. 24.
Простягання, -ня, с. Протягиваніе. Левиц. І. (Правда, 1868, 431).
Усезнайко, -ка, м. Всезнайка.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод. Котл. Ен. ІІІ. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.