Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковзати

Поковзати, -заю, -єш, гл. Сдѣлать гладкимъ, скользя по чему.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВЗАТИ"
Бусурменщина, -ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? Дума.
Збо́жжя, -жя, с. = збіжжя.
Зумисне нар. Умышленно, нарочно. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленим деревом. Левиц. Пов. 4.
Ласощохлист, -та, м. Сластолюбець. Ласощохлисти похожали, всі фертики і паничі. Котл. Ен. III. 54.
Навіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Зайти. У сей двір Бог навітав, Ісус Христос народився. Чуб. III. 321.
Поплічник, -ка, м. Помощникъ, подручный.
Посестрина, -ни, ж. = посестра. Прибули й посестрини дружечками. О. 1862. VIII. 24.
Прасолувати, -лу́ю, -єш, гл. Заниматься прасольствомъ.
Соловеєчко, -ка, м. Ум. отъ соловей.
Сошник, -ка, м. Сошникъ, рѣзакъ въ сохѣ. Ном., ст. 300, № 370.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.