Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покипіти

Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ. Васильк. у. 2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші. Рудч. Чп. 90. 2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИПІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИПІТИ"
Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
Дохли́на, -ни, ж. Дохлятина.
Петро, -ра, м. пт. дергачъ. Вх. Лем. 448.
Піщуга, -ги, ж. Песокъ, глубокій песокъ. Хвіст... в грязюці таки або в піщузі. Сим. 211. Там така піщуга, що й не виїдеш. Черк. у.
Поперекушувати, -шую, -єш, гл. Перекусить зубами (во множествѣ).
Попогрюкати, -каю, -єш, гл. То-же, что и грюкати, но продолжительное время. Попогрюкала добре в двері, поки почули, — добре сплять люде. Харьк. у.
Пре.. въ сочетаніи съ прилагательными и нарѣчіями усиливаетъ качество. (пребагатий, предобрий, пребезмірний, пребідний, пребісовий; прегарно, превесело). Слова, которыя въ большей или меньшей мѣрѣ составляютъ исключеніе изъ этого правила (напр., гдѣ слово съ пре, рядомъ съ усиленіемъ степени качества, получило и особый оттѣнокъ значенія), перечислены ниже. Иногда пре, какъ приставка при глаголѣ или существительномъ есть сокращенное пере: преброди́ти = перебродити, пребувати = перебувати; всѣ такія слова. Cм. на пере.
Ревнява, -ви, ж. 1) Ревъ. 2) Шумъ. крикъ. Бач. яку підняли собаки ревняву. Кролев. у.
Стаднина, -ни, ж. Табунъ лошадей всякаго возраста.
Уростати, -таю, -єш, сов. в. урости, -ту, -теш, гл. 1) Вростать, врости. В землю вросла. Ном. № 9404. 2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І. 84). 3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Щог. В. 69. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте. Мил. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИПІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.