Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покидати

Покидати, -да́ю, -єш, сов. в. поки́нути, -ну, -неш, гл. Покидать, покинуть, оставлять, оставить, бросить. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче, що голуб голубку покидати хоче. Мет. 78. Як дівчині не журиться, — козак покидає. Мет. 79. Покинь даремну думку думати, покинь нещире мене кохати. Чуб. V. 386. Коли покидаєш, покинь хліба їсти, а щоб тобі було тяжко сісти. Чуб. V. 194. Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав? ЗОЮР. І. 33.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДАТИ"
Виграти, -ся. Cм. вигравати, -ся.
Відколишній, -я, -є. Очень давній.
Мику́литися, -люся, -лишся, гл. Мяться; вилять; хитрить. Усі бояться, микуляться, — чи йти, чи ні? Г. Барв. 427. Ич бісова коняка! шоб же рівно йти по дорозі, — ні, вона микулиться туди та сюди та й край! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Підхилити, -ся. Cм. підхиляти, -ся.
Рапуття, -тя, с. Хламъ, старый домъ. Вх. Зн. 58.
Станівний, -а́, -е́ = станівкий. Камен. у. Віл станівний. Рк. Левиц. Кабан аж у три роки бував станівним. Рк. Левиц.
Удягати, -га́ю, -єш, сов. в. удягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть; надѣвать, надѣть.
Форст, -та, м. Доска, толщиной къ четыре дюйма. Вх. Лем. 477.
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.  
Штопний, -а, -е. Стеганный? Ум. штопненький. У неї очіпок штопненький, тільки вже постарів, клочечко видно. Ном. № 8454.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.