Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покидати

Покидати, -да́ю, -єш, сов. в. поки́нути, -ну, -неш, гл. Покидать, покинуть, оставлять, оставить, бросить. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче, що голуб голубку покидати хоче. Мет. 78. Як дівчині не журиться, — козак покидає. Мет. 79. Покинь даремну думку думати, покинь нещире мене кохати. Чуб. V. 386. Коли покидаєш, покинь хліба їсти, а щоб тобі було тяжко сісти. Чуб. V. 194. Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав? ЗОЮР. І. 33.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДАТИ"
Брехака, -ки, об. 1) = брехун, брехуха. 2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. К. Дз. 51. Ум. брехачка.
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Гри́з, -зу, м. Смѣшанная съ дертю и мякиною соль, которую даютъ овцамъ.
Залю́дніти, -нію, -єш, гл. = залю́днитися. Залюдніла Україна. К. Грам. 32.
Згодува́ння, -ня, с. Вскормленіе. К. (Желех).
Натоптень, -тня, м. Ледъ, образовавшійся отъ слежавшагося снѣга.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.
Слютняк, -ка, м. пт. удодъ. Вх. Лем. 467.
Шмалити, -лю, -лиш, гл. = смалити. Щетину із свині шмалили. Котл.
Штурлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штурляєшся? Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.