Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покидати

Покидати, -да́ю, -єш, сов. в. поки́нути, -ну, -неш, гл. Покидать, покинуть, оставлять, оставить, бросить. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче, що голуб голубку покидати хоче. Мет. 78. Як дівчині не журиться, — козак покидає. Мет. 79. Покинь даремну думку думати, покинь нещире мене кохати. Чуб. V. 386. Коли покидаєш, покинь хліба їсти, а щоб тобі було тяжко сісти. Чуб. V. 194. Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав? ЗОЮР. І. 33.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДАТИ"
Бесурмлянин, -на, м. = бусурман. Злі бесурмляне з міста рушали. КС. 1884. І. 47.
Вигода, -ди, ж. 1) Удобство; пріятность. Викопали собі криницю у дворі — добру вигоду зробили. Канев. у. Чужі жінки кохаю а для своєї вигоди. Грин. ІІІ. 282. Не їж хліба, не пий води, візьму тебе для вигоди. Мет. Ум. вигідка.
Ґальо́н, -ну, м. Галунъ, позументъ.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ. Желех.
Перестати Cм. переставати.
Порозсерджувати, -джую, -єш, гл. Разсердить (многихъ).
Портяниці, -ниць (также: поркени́ці, поркини́ці), мн. Штаны изъ толстаго бѣлаго холста. Гол. Од. 66. Шух. I. 120, 153. Kolb. I. 41.
Сердитися, -джуся, -дишся, гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав. Ном. № 3473.
Червіньковий, -а, -е. Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды). Вас. 184.
Шестидесятка, -ки, ж. Счетная единица (копа) продаваемыхъ на базарѣ оконъ въ 60 штукъ. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.