Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковтувати

Поковтувати, -тую, -єш, гл. сов. в. поковтати, -таю, -єш. Постукивать, ударять, постучать. Їде турок з весіленьком, приїжжає в подвіренько, поковтує в гранаточку: вийди, вийди, Романоньку. АД. І. 300. Поковтала пальцем у браму. Драг. 325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТУВАТИ"
Бавно нар. Медленно, медлительно.
Великоможний, -а, -е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
Гашення, -ня, с. = гасіння. К. XII. 127.
Кре́ля, -лі, ж. Большая льдина. Вx. Зн. 29.
Медуни́ця, -ці, ж. Раст. а) = медунка 1. ЗЮЗО. І. 133. б) Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 137. Thalictrum angustifolium. ЗЮЗО. І. 138.
Плавочок, -чка, м. Ум. отъ плав.  
Повіт, -ту, м. 1) Уѣздъ. Левиц. Пов. 208. Таких ведмедів на приміті ще трохи є у нашому повіті. Гліб. 2) повітами. Мѣстами, полосами. Оцей сніг випав не скрізь, а повітами: от за Любар, то й нема вже. Н. Вол. у.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница. Шух. І. 230, 231.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун. Вх. Лем. 477.
Шугастий, -а, -е. Съ силой летающій? Шугастий.... орел. К. ПС. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.