Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поковтувати

Поковтувати, -тую, -єш, гл. сов. в. поковтати, -таю, -єш. Постукивать, ударять, постучать. Їде турок з весіленьком, приїжжає в подвіренько, поковтує в гранаточку: вийди, вийди, Романоньку. АД. І. 300. Поковтала пальцем у браму. Драг. 325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОВТУВАТИ"
Випльовувати, -вую, -єш, сов. в. виплювати, -люю, -єш и виплюнути, -ну, -неш, гл. Выплевывать, выплюнуть. Душ не виплювати. Ном. № 8299. Тоді чорт — нічого робить — взяв та й виплював росписку. Рудч. Ск. II. 25.
Грабо́чок, -чка, м. Ум. отъ граб.
Діря́вий, -а, -е. = Діра́вий. Пазуха була дірява. Грин. ІІІ. 655. Рудч. Ск. І. 153.
Забо́рка, -ки, ж. під забо́рку (пошитий). О шубѣ: съ нѣсколькими складками сзади у таліи. КС. 1893. XII. 447.
Іграти, -ра́ю, -єш, гл. = грати. Так танцюй — як іграють. Ном. № 5876.
Пообмолочувати, -чую, -єш, гл. Обмолотить (во множествѣ).
Проциндрювати, -рюю, -єш, сов. в. проци́ндрити, -рю, -риш, гл. Проматывать, промотать, спустить. Грошей вчора він проциндрив шось не трохи. А.-Арт. (О. 1861. III).
Самогребка, -ки, ж. Машина для сгребанія скошеннаго. Прилуц. у.
Уладнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Снарядиться.
Чечиченя, -ні, ж. = чечітка. Грин. III. 664.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОВТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.